Такі суперкомп'ютери є лише в Японії та Італії

Львівська політехніка створює Центр високопродуктивних обчислень для роботи зі штучним інтелектом. Його основою стане сервер GIGABYTE XN24-VC0, а запуск платформи заплановано вже на вересень 2026 року.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу вишу.

Чому Політехніка обрала архітектуру Blackwell?

Робоча група університету провела детальні консультації з лідерами світового ІТ-ринку, серед яких Dell Technologies, Supermicro, HPE, ASUS, Lenovo, GIGABYTE, Cisco та корпорація NVIDIA.

Фахівці порівнювали можливості графічних прискорювачів попередніх поколінь H100 та H200 з новою архітектурою Blackwell.

Поява на ринку на початку 2026 року сервера GIGABYTE XN24-VC0 повністю змінила стратегію закупівлі.

Цей пристрій став першим доступним повнофункціональним 2U-вузлом, який дозволяє розгорнути систему Blackwell у масштабах однієї ноди без необхідності купувати дорогі багатостійкові комплекси.

Львівська політехніка купує сервер GIGABYTE (фото: Львівська політехніка)

Технічні параметри обраного вузла містять:

• Два суперчипи NVIDIA GB200 Grace Blackwell.
• 4 графічні процесори (GPU) NVIDIA Blackwell та 2 центральні процесори (CPU) NVIDIA Grace.
• 744 ГБ надшвидкої пам'яті HBM3E для роботи ШІ та 960 ГБ оперативної пам'яті LPDDR5X.
• Мережеві інтерфейси NVIDIA ConnectX-8 із пропускною здатністю до 800 Гбіт/с для майбутнього масштабування системи.

Ця архітектура вже використовується у глобальних наукових проєктах. Так, аналогічні вузли складають основу японського суперкомп'ютера ROQUO в інституті RIKEN, а в Італії консорціум CINECA розгортає масштабну ШІ-фабрику IT4LIA на базі 2048 таких модулів.

Схема роботи нового суперкомп'ютера (фото: Львівська політехніка)

Читайте більше: Роботи перестали "думати" перед кожною перешкодою: у чому секрет Спектр наукових задач для нового суперкомп'ютера

Потужності однієї ноди GIGABYTE XN24-VC0 дозволять українським науковцям і студентам виконувати обчислювальні завдання світового рівня безпосередньо в Україні.

Платформа орієнтована на роботу в кількох ключових сферах:

Мовні та мультиагентні моделі: локальний запуск надвеликих моделей (класу NVIDIA Nemotron 3 Ultra або Kimi K2.5), а також повнопараметричне донавчання моделей для автономного наукового пошуку.

Біоінформатика та матеріалознавство: моделювання молекулярної динаміки для пошуку нових ліків, аналіз геномних даних та симуляція електронних структур для створення акумуляторів і нових матеріалів.

Цифрові двійники та інженерія: 3D-реконструкція об'єктів, генерація синтетичних середовищ для робототехніки, а також моделювання гідродинаміки та аеродинаміки складних систем.

Клімат та квантові обчислення: прогнозування локальних погодних процесів за допомогою нейромереж і симуляція квантових систем у середовищі CUDA-Q.

Університет отримає унікальну обчислювальну платформу для ШІ (фото: Львівська політехніка)

Рішення для охолодження в умовах стандартного датацентру

Суперчипи Blackwell виділяють значний обсяг тепла, тому понад 85% теплової енергії сервера відводиться через систему прямого рідинного охолодження.

Оскільки наявний дата-центр Львівської політехніки розрахований лише на повітряне охолодження, для проєкту знайшли компромісне інженерне рішення.

Разом із сервером університет запускає автономну стійку GIGABYTE DL80-1B0 класу Liquid-to-Air.

Вона працює за закритим контуром: охолоджувальна рідина циркулює між сервером та внутрішнім теплообмінником стійки, а вбудовані вентилятори скидають тепло у повітря приміщення, де його вловлює звичайна система кондиціонування.

Перспектива розширення: конструкція стійки DL80-1B0 розрахована на потужність до 36 кВт. Це дозволить у майбутньому встановити в неї ще чотири аналогічні сервери, об'єднавши до 20 GPU Blackwell та 3,72 ТБ пам'яті HBM3E в один надпотужний кластер.

Політехніка створює потужний Центр високопродуктивних обчислень (фото: Львівська політехніка)

Більше цікавого: Живі клітини людського мозку навчили грати в Doom: навіщо це вченим Хто допоміг реалізувати амбітний проєкт

Технічну конфігурацію та аналіз ринку виконувала робоча група кафедри систем штучного інтелекту, зокрема, завідувачка Наталія Мельникова, доцент Андрій Бенч та аспірант Богдан Діденко за підтримки ректорки університету Наталії Шаховської.

Супровід проєкту здійснювали представники Міністерства освіти і науки України та команда UIHERP під керівництвом Романа Зінченка.

Консультаційну та технічну допомогу надали Дмитро Овчаренко (екс-технічний директор WINWIN AI Center of Excellence), представник NVIDIA Данило Прокопенко, а також інженери компаній HPE, Cisco та SuperMicro.

Ключову роль у підборі конфігурації під умови університетського дата-центру відіграла команда офіційного дистриб'ютора ASBIS-Україна.

Наразі обладнання готують до поставки та монтажу.

Ще більше цікавого:

• Голосовий помічник у Дія.AI: Мінцифра запустила нову ШІ-функцію
• В Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме нова біометрична система МВС